Покаяння

Стати християнином — це не означає виконати обряд. Це означає уподібнитися Ісусу Христу (христоподібність), тобто мати таке життя, погляди і прагнення, як у Ісуса Христа. Найперше, що необхідно для цього, — покаяння.

Покаяння — це зміна мислення, формування нового погляду, усвідомлення того, що людина сама по собі не є прийнятна Святому Богу, жаль з приводу своїх гріхів і ухилення від них через Ісуса Христа.

Коли Ісая побачив Господа, тоді він помітив свою гріховність, і до нього прийшов жаль за свої гріхи.

«Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!» (Ісая 6:5).

Подібно Ісаї людина повинна усвідомлювати свою гріховність і шкодувати про гріхи. Жаль сам собою не прибирає гріхи. Шкодування виробляє в людині Бог, щоб привести її до покаяння.

«Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?» (До Римлян 2:4).

«А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш» (Дії 2:38,39).

Коли людина розкаюється в своїх гріхах, то на небі відбувається велика радість, — це радість появи новонародженого у Божої сім'ї, котрий вийшов з-під влади сатани.

«Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння! Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде? А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму! Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається» (Від Луки 15:7-10).

Бог не любить, коли вмирають грішники. Він бажає, щоб люди були живі, і тому Він дав можливість покаяння. Коли людина розкаюється у гріхах, то Бог дає їй нову натуру.

«Тому буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання! Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме? Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!» (Єзекіїль 18:30-32).

Віра

Для того, щоб народитися згори, потрібно повірити в Ісуса Христа.

«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Від Івана 3:16).

Тому віра в Ісуса Христа (не в конфесії і не в церкві), віра в Особистість необхідна для спасіння. Людина отримує спасіння не через свої справи, а за благодаттю Божою.

«Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (До Ефесян 2:8,9).

Для того, щоб врятуватися благодаттю, потрібна віра. Необхідно вірити в Ісуса Христа і розуміти Його жертву, тобто вірити в те, що Ісус, Син Божий, помер за нас і пролив Свою Кров.

Покаяння має два етапи:

  • мати віру в серці;

  • сповідувати устами.

«Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння» (До Римлян 10:9,10).

Людині не обов'язково сповідувати всі свої гріхи, які у нього були до покаяння. Але потрібно сповідувати Ісуса своїм Господом і приймати Його як свого особистого Спасителя. Тоді людина отримує спасіння.

Необхідно також вірити, що Біблія — це Слово Боже, і починати жити по цьому Слову.

«Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2 Тимофію 3:16,17).

Покаятися — це означає довірити своє життя Богу і обіцяти служити Йому.

Для покаяння досить звернутися до Бога, наприклад, з такими словами: "Отець Небесний, я приходжу до Тебе в Ім'я Ісуса. Дякую Тобі за Ісуса Христа, Який помер за мої гріхи і пролив кров за мої беззаконня. Господь, я прошу вибачення за всі мої гріхи і за те, що я не знав Тебе. Я вірю, що Ісус Христос — Син Божий. Я вірю, що Він воскрес із мертвих для мого виправдання. Я сповідую Його своїм Господом і Спасителем. Господь Ісус, увійди в моє серце і живи в мені. Дякую Тобі, Отче, що тепер я врятований! Я тепер Твоє дитя. В ім'я Ісуса Христа. Амінь".

Водне хрещення

«Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Від Матвія 28:19)

Воно має значення тільки для віруючих, тобто для тих, які вже прийняли Ісуса Христа як свого особистого Спасителя.

Водне хрещення — це фізичний акт, що виражає духовну істину, а саме: участь вірою у смерті, у похованні і у воскресінні Ісуса Христа.

Слово "хрещення" в перекладі з грецької мови означає занурення. В Івана 3:23 говориться саме про занурення:

«А Іван теж христив в Еноні поблизу Салиму, бо було там багато води; і приходили люди й христились»

Водне хрещення — це прилюдне, публічне свідчення про присвячення себе Христу, про відмову від гріховного життя. Людина проголошує тоді: "Не я вже живу, а Христос, що живе в мені. Я живу вірою у Сина Божого". У посланні до Галатів 2:20 написано:

«І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе».

Водне хрещення — це угода з Богом у тому, що людина померла для гріха і тепер живе у Христі для Бога оновленим життям.

Кров Ісуса

Біблія вчить у Євреїв 9:22, що без пролиття крови не має відпущення. Тому Сам Ісус пролив Свою Кров за нас, щоб очистити нас для служіння живому Богові.

«І не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!» (До Євреїв 9:12-14).

Без віри у дію Крові Ісуса не може бути спасіння.

Новий Заповіт, посередником якого є Ісус Христос і у якому йдеться про нашу спокуту, затверджується Кров'ю Ісуса. Це — заповіт через Кров Ісуса.

«Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку. Проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог! Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю» (До Євреїв 9:15,20,21)

Під час спокути Ісус увійшов у Святилище Боже, щоб постати за нас перед лицем Господа з Власною Кров'ю.

«Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою, бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд, так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння» (До Євреїв 9:24-28)

Кров Ісуса Христа – це та дорога ціна, якою ми викуплені.

«І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти» (1 Петра 1:18,19).

Прообраз дії Крові Ісуса ми знаходимо у Старому Заповіті у книзі Левит 17:11. Там написано:

«Бо душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу»

Ісус Христос став безгрішною жертвою. Він помер, щоб викупити нас від гріха.

«Що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів» (До Колоссян 1:13,14).

Кров'ю Ісуса ми звільнені від прокляття, і тепер немає осуду тим, хто у Христі Ісусі.

«Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом» (До Римлян 8:1).

Кров Ісуса зблизила нас з Богом.

«А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю» (До Ефесян 2:13).

Посередництвом його Крові ми виправдані, і сумління наше очищується від мертвих справ (від спогадів про минулі гріхи) (До Євреїв 9:14).

Ми можемо щодня відчувати дію Крові Ісуса у захисті і охороні нашого життя, тому що кров Ісуса – це та ціна, якою Бог викупив нас.